Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Йоу, друзья! Сегодня я расскажу вам свою историю, как я стал наркоманом-рэпером и как кодеин спасает меня от надоедливых маленьких детей. Включайте бит и готовьтесь к запредельной поездке!
Это началось все с тех закладок, что я нашел в старой куртке своего старого приятеля. Я знал, что это крэк, ешка и план, но мне было интересно, что тут еще можно найти. И вот, когда я уже отчаялся, увидел маленькую баночку с таблетками. Я подумал: "Вот она, моя ласточка!" Это был кодеин, который заманил меня в свои объятия.
Как только я взял первую таблетку, я почувствовал, что мир стал более цветным и ярким. В этот момент я понял, что теперь я смогу переносить маленьких детей, которые раньше мне надоедали своим вечным плачем и нытьем. Больше они не вызывали во мне раздражение, я просто наслаждался своим состоянием.
Кодеин стал моим спасением, моим планом на каждый день. Бонг и мухоморы стали моим спутником в этом путешествии, и я рад каждому новому дню.
Но, конечно же, одной только кодеином мне не обойтись, и я начал экспериментировать с другими наркотиками. Крэк, ешка, план, кокаин, кокс, ширь - все это входит в мой репертуар. Я стал искать новые ощущения, новые грани галлюцинаций, чтобы забыть о реальности и о проблемах, которые бросаются мне на каждом шагу.
И, знаете, что? Это действительно работает! Когда я нахожусь в своем наркотическом трансе, все проблемы исчезают, все становится неважно. Я просто погружаюсь в мир своей музыки и наслаждаюсь каждым звуком, каждым взрывом эмоций.
Маленькие дети, которые раньше вызывали у меня раздражение и неприязнь, теперь просто смешны и ничего не значат. Я смотрю на них и просто улыбаюсь, забывая, что они могут быть раздражающими. Ведь с каждой новой таблеткой я погружаюсь все глубже в свою наркотическую реальность и уже не вижу причин для раздражения.
Но, конечно же, все это имеет свою цену. Но когда я ощущаю их воздействие, я забываю обо всем. Я просто живу моментом и наслаждаюсь каждой секундой своей наркотической поездки.
Так что, если вы хотите узнать, как не раздражаться маленькими детьми, можете попробовать мой метод. Я всего лишь рассказал свою историю и поделился своим опытом, но я не призываю вас идти по моим стопам.